В ЗДО медичне обслуговування здійснюється відповідно до:

  • · Закону України «Про дошкільну освіту» (ст. 34);
  • · Положення про дошкільний навчальний заклад (п. 30 – 32, 40);
  • · Постанови кабінету Міністрів України від 14.06.2002 р. №826 «Порядок медичного обслуговування дітей у дошкільних навчальних закладах»;
  • · спільного наказу МОЗ та МОН України від 30.08.2005 р. № 432/496 «Про удосконалення організації медичного обслуговування дітей у дошкільному навчальному закладі»;
  • · Статуту дошкільного навчального закладу;
  • · Положення про медичний кабінет;

· План медико – профілактичної роботи включений до річного плану роботи ЗДО.

Результати роботи аналізуються та використовуються для подальшої роботи: складання плану щеплень, корекції харчування для дитини, пересаджування дітей відповідно до стану зору, лікування від гельмінтів та проведення місячника боротьби з гельмінтозом, роботи з батьками, працівниками.

Антропометричні вимірювання та оцінка фізичного розвитку дітей проводяться в установлені строки:

  • · дітей раннього віку – 1 раз в місяць,
  • · дітей дошкільного віку - 1 раз в квартал, про що робляться записи в Журналі антропометрії та медичній картці дитини (ф. 0-26).

Диспансерний огляд дітей, які знаходяться на обліку проводиться у дитячий поліклініці дільничним педіатром. У ЗДО є Журнал диспансерного огляду по захворюванням, в якому обліковано результати оглядів. І раз в рік старша медсестра звіряє данні в дитячій поліклініці.

З профілактичною метою, планомірно, проводяться огляди дітей на педикульоз та коросту. Сестра медична старша проводить такий огляд 1 раз на тиждень та контролює щоденні огляди, що проводяться вихователями вікових груп та ведення ними записів в Журналі оглядів на педикульоз та коросту

Облік захворюваностів закладі проводиться на підставі довідок лікаря про захворювання дитини . В медичних картках дітей ведуться записи з огляду на час відсутності дитини в ЗДО. Аналіз захворюваностіпроводиться щомісячно, підсумок підводиться за рік та узагальнюється наказами завідувача по закладу. Складені діаграми, які дозволяють наглядно побачити ріст або зменшення захворюваності по роках.Результати аналізу захворюваності та ведення профілактичної роботи заслуховуються на виробничих нарадах, засіданнях ради ЗДО, батьківських зборах та під час звіту завідувача.

Проводиться санітарно – просвітницька робота, форми й теми різноманітні, відображають актуальні проблеми. Проводяться бесіди, консультації, виступи на педрадах, батьківських зборах. Ця інформація висвітлена в Журналі обліку з гігієнічного виховання, куточках для батьків, санбюлетні.

Медична документація ведеться згідно до номенклатури справ ЗДО №302, всі журнали оформлені відповідно до вимог.

Інформація, що до відсутності дитини у дитячому закладі з різних причин:

  • Якщо дитина захворіла батьки зобов’язуються відразу повідомити вихователю групи, або адміністрації ЗДО про причини відсутності дитини.
  • Якщо дитина відсутня у закладі більше 3 днів, обов’язкова довідка від педіатра, що до здоров’я дитини.
  • Якщо дитина відсутня у закладі 1 місяць, без поважної причини, вона відраховується.
  • З початку літнього оздоровчого періоду дитині надається змога оздоровлення і невідвідування закладу за наявність заяви на необхідний період.

Порядок медичного обслуговування дітей у дошкільному навчальному закладі, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 14.06.2002 № 826

Наказ Міністерства охорони здоров’я України, Міністерства освіти і науки України від 30.08.2005 № 432/496 "Про вдосконалення організації медичного обслуговування дітей у дошкільному навчальному закладі"

Положення про медичний кабінет дошкільного навчального закладу, затверджене Наказом Міністерства охорони здоров’я України, Міністерства освіти і науки України від 30.08.2005 № 432/496 "Про вдосконалення організації медичного обслуговування дітей у дошкільному навчальному закладі"

Положення про ізолятор дошкільного навчального закладу, затверджене Наказом Міністерства охорони здоров’я України, Міністерства освіти і науки України від 30.08.2005 № 432/496 "Про вдосконалення організації медичного обслуговування дітей у дошкільному навчальному закладі"

Перелік оснащення медичного кабінету дошкільного навчального закладу, затверджений Наказом Міністерства охорони здоров’я України, Міністерства освіти і науки України від 30.08.2005 № 432/496 "Про вдосконалення організації медичного обслуговування дітей у дошкільному навчальному закладі"

Перелік лікарських засобів та виробів медичного призначення у медичному кабінеті дошкільного навчального закладу для надання невідкладної медичної допомоги, затверджений Наказом Міністерства охорони здоров’я України, Міністерства освіти і науки України від 30.08.2005 № 432/496 "Про вдосконалення організації медичного обслуговування дітей у дошкільному навчальному закладі"

Вік для дитячого садка.

У нашій країні дитячі лікарі та психологи вважають, що в 2 — 3 роки діти вже готові до відвідування дитячого садка. Почасти це пов'язане з тим, що діти більш раннього віку в садку часто хворіють, до того ж нянечки та виховательки не в змозі забезпечити достатній догляд кожному з 10 — 15 малят, які ще не вміють самостійно користуватися ложкою, одягатися та ін. Чим молодше дитина, тим слабкіше її імунна система, тим більше сприйнятлива вона до інфекцій.

Крім того, доведено, що саме у 2 — 3 роки збільшуються витривалість кліток кори головного мозку та здатність до концентрації нервового збудження. Тому малюк в цьому віці вже може довше зосереджуватися на чомусь одному (завданні або грі) і менше стомлюється, готовий бути бадьорим і активним усі 6 — 7 годин до й після денного сну. Причому в нього вже є потреба й можливість присвятити цей час спілкуванню не тільки з батьками, але й з іншими дорослими або дітьми.

В 3 роки дитина, як правило, добре вимовляє майже всі звуки й володіє поширеними реченнями. Крім того, в цьому віці діти вже вміють координувати свої рухи з рухами однолітків, а виходить, готові до спільних ігор.

Підготовка до дитячого садка

Нерідко початок відвідування садка може супроводжуватися поганим самопочуттям дитини — загострюються хронічні захворювання, малята частіше простуджуються, вередують та ін. Щоб уникнути можливих проблем, дитина повиннна бути здоровою і готова до дитячого садка, а також до майбутньої зими. Для цього ми рекомендуємо почати відвідування дитсадка або ясел з диспансеризації маляти. Цей своєрідний діагностичний скрінінг дозволяє попередити й вчасно розпізнати недугу. Диспансеризацію дітей у лікарів-фахівців краще проводити за 1 — 2 місяця до вступу в дитячий садок.

Зазвичай починає й завершує кожну диспансеризацію огляд педіатра. При першому відвідуванні лікар уважно огляне дитину. Залежно від віку, особливостей конституції, способу життя, стану імунної системи дитини, ризику хронічної патології педіатр визначить коло фахівців, яких потрібно відвідати, терміни профілактичних щеплень, ряд потрібних лабораторних аналізів. При повторному візиті до педіатра ви отримаєте висновок про здоров'я дитини, побудоване на підставі результатів повного обстеження. Якщо є необхідність, лікар призначить лікування. Також педіатр порадить профілактичні заходи для збереження й зміцнення здоров'я. Лікар дасть рекомендації з харчування, режиму дня, фізичному вихованню (гімнастика, масаж, загартовування), які підходять саме для вашого маляти. Педіатр визначить можливу тривалість періоду адаптації в дошкільній установі, підкаже, на що мамі й вихователю звернути увагу.

У дитячому садку збільшується навантаження на зоровий апарат дитини, тому що вона більше часу, ніж вдома, проводить за малюванням, ліпленням та іншими заняттями, які вимагають напруги зору. Тому дуже важливо перед дитячим садком або на початку занять показати маля окулістові. Фахівець перевірить гостроту зору дитини, виключить можливу патологію очей.

Багато дітей страждають збільшенням аденоїдів, хронічним тонзилітом. Восени, на фоні зниження імунітету й занурення в нове середовище та дитячий колектив, хронічні захворювання носоглотки можуть розпалитися з новою силою. Із цієї причини перед відвідуванням дитячого садка бажане відвідати отоларинголога.

Також восени дітям необхідно провести санацію порожнини рота, виявити уражені карієсом зуби, а також зміни в прикусі. Лікар-стоматолог розповість, як уникнути проблем із зубами, при необхідності проведе лікування.

З лабораторних досліджень необхідно зробити загальний аналіз крові (береться з пальця). Він покаже зміст гемоглобіну, лейкоцитів (кліток крові, що захищають організм від інфекції. Наступний аналіз — дослідження сечі. На фоні зниження захисних сил організму в осінньо-зимовий період при купанні в басейні, після перенесеної ГРВІ може з'явитися або загостритися інфекція сечових шляхів, вульвовагінит у дівчат. При розладах шлунку, закрепах можна досліджувати кал дитини (копрологія): аналіз покаже, які складові їжі переварюються, а які ні. За показниками може знадобитися проведення УЗД органів черевної порожнини, консультація гастроентеролога.

Важливою складовою підготовки маляти до дитячого садка є й профілактика гострих захворювань (ГРВІ, грип та ін.). Зазвичай її проводять за 1 — 2 місяця до вступу в дошкільну установу. Застосовують різні засоби, спрямовані на підвищення неспецифічних захисних механізмів імунітету. Використовують і природні оздоровчі фактори — загартовування, курси різних рослинних адаптогенів, вітамінів і ін.

Малюк перед вступом у дитсадок повинен мати профілактичні щеплення згідно з календарем щеплень. Забороняється проведення профілактичних щеплень протягом місяця перед вступом дитини в дитячий садок. Перше профілактичне щеплення вже в дитячому садку призначається після закінчення періоду адаптації, але не раніше ніж через один місяць.

Така диспансеризація перед дитячим садком дає мамі можливість довідатися про можливе захворювання дитини й вжити необхідних заходів обережності, а маляті дозволяє, перебуваючи в дитячому колективі, уникнути частих захворювань.

Пам’ятка батькам дітей, які часто хворіють.
Для забезпеченняздоров’ясвоїхмалюків батькам необхіднозабезпечитидеякіоздоровчі заходи вдома, обов’язковопорадившись з лікаремдитини – цезагартовуючи заходи, збалансованехарчування, профілактичні заходи, прогулянкикруглийрік, відповіднийодягдитини у приміщенні

I. Загартовування
1. Руховагімнастикащоранкузамість зарядки – 5 вправ
«годинничок» (руки вперед і назад)§
«півень» (поплескати руками по стегнах – кукуріку)
«паровоз» (попереміннийрух рук – чух-чух)
«насос» (руки вздовжтулуба з нахилами в сторону – сої!)
«вирости великий» (руки вгору і добре підтягнутися на носках – ЧХХ!)§
2. Обтиранняшиїмокрим рушником післяранковоговмивання.
3. Масажкрил носа щоранкупіслявмивання.
4. Полоскання рота водою з-під крана післяїжі.
5. Як можнабільшеперебувати на свіжомуповітрі.
6. Не кутатидитину.
7. Часто провітрюватикімнату, особливо перед сном.
8. Мити ноги водою перед сном прохолодною водою щодня (почати з температури води 28-30 С, поступовознижуючи до 18 С і нижче).
II. Харчування
Яблука, чорнослив, родзинки, курага, чорна смородина, капуста свіжа і квашена, цибуля, часник, буряк, шипшина.
III. Профілактикачастих ГРЗ протягом 2-3 тижнівнавесні і восени
1. Зрошеннязівунастоємчаснику:
2 зубчики часникузаливають 1 склянкоюкип’яченої води, настоюютьдобу, проціджують через подвійний шар марлі, зрошують за допомогоюбалончика для клізми через 20-30 хвилинпісляїжі 2 рази на день протягом 2-3 тижнів.
2. Зрошеннязівунастоємевкаліпта – 1 столова ложка на 1 склянку води – 1 раз на день – 2-3 тижні.
3. Лікувальні трави (суміш):
Валеріана, собача кропива, звіробій, м’ята, шавлія: по 1 ч.л. кожної трави змішати, взяти 4 ч.л. суміші, залити 0,5 л. кип’яченої води (киплячій), настояти 20-30 хвилин, процідити, давати по 1 ч.л. 3 рази на день протягом 3-х тижнів (можна до 2 місяців).
При анеміїдодатикропиви, при болях уживоті – ромашки, при алергії – череду.
4. Лікувальніванни (загальнозміцнюючі) з додаванням трав:
ромашки, череди, дубової кори, хвої – через день, 2 рази на рікнавесні і восени.
5. Масажспини 1 раз на день післяперенесеного ГРЗ протягом 3-4 тижнів.
6. У кімнаті, де перебуваєдитина, добрематикімнатнуквітку Герань, яка виділяєречовини, щовбиваютьмікроби і віруси.
Прогулянки в зимовий період
Малюків до 3 років виводять гуляти взимку в безвітряну погоду при температуріповітря на вулиці не нижче -15 ° С. Дітямвід 4 до 7 роківдозволяютьсяпрогулянки до -18 ° С.
У холодну пору року тривалістьперебуваннядітей на повітрі в значніймірізалежитьвідправильноїорганізаціїїхдіяльності, відствореннянеобхідних умов для фізичнихвправ, веселихігор та розваг.
Для стрибків, вправ на рівновагунеобхіднозробитиснігові вали, для метання – намальованімішені. Спробуватизробитисніговіфігури, якідопомагаютьзакріпитируховівмінняхлопців: лисиціабоведмедевідати в лапи корзину, в яку закидаютьсніжки, між ногами передбачитидеякувідстань, щобдитина могла проповзати.
Вправи на крижанихдоріжкахцікавідітям, розвивають у них почуттярівноваги при ковзанні, вміннякеруватисвоїмтіломпід час таких рухів.
Хокей. Навчанняелементамцієїгри проводиться на сніговіймайданчику, обнесенійневисокимсніжним валом. Дітейнавчаютьдеякимелементамхокею: вести шайбу клюшкою, не відриваючиїївідшайби; прокатувати шайбу клюшкою один одному, затримуватиїї, обводити шайбу клюшкою навколопредметів і між ними.
Катання з гіркиодне з улюблених і корисних для дітейрозваг. Неодноразовопіднімаючись в гору, хлопцітренуютьсерце і легені. З’їжджаючи з гори, вони можутьпророблятибагатододатковихрухів, якірозвиваютьспритність, кмітливість, рішучість, мужність, координаціюрухів. Дітиповиннівмітипадати при необхідності на бік.
Правила катання по крижаній доріжці:
• кататися в одному напрямку;
• кататися з інтервалом;
• швидкойти з доріжкипісляковзання;
• не перебігатикрижанудоріжку.
Правила катання з гірки:
• не кататися на ногах;
• кататися по черзі;
• з’їжджати вниз з інтервалом, тількитоді, коли внизу нікогонемає;
• швидкойти з доріжкипісля того, як з’їхав з гірки;
• гальмувати в разінесподіваноїпоявиперешкод.
Вимоги до одягудітей 3-7 років у приміщеннігрупиабовдома
При температурі 18-20 градусів на дитинуодягаютьбавовнянубілизна, плаття з напіввовняноїаботовстоїбавовняноїтканини, колготи, для старших дошкільнятгольфи, на ногах туфлі.
При 21-22 градусів – бавовнянабілизна, плаття (сорочка) з тонкоїбавовняноїтканини з коротким рукавом, гольфи, на ногахлегкітуфліабобосоніжки.
При 23 і вищеградусі-тонкубавовнянубілизнуабо без неї, легкеплаття, сорочку без рукавів, шкарпетки, на ногах босоніжки .
Як уникнути отруєння грибами!!!

Як уникнути отруєння грибами

Отруїтися можна не лише отруйними грибами, але й їстівними, якщо вони не пройшли належної термічної обробки або виросли на забруднених територіях.

Як збирати гриби, щоб уникнути отруєння:

§ Кладіть гриби до кошика лише за цілковитої впевненості у тому, що вони їстівні.

§ Не збирайте старих, перезрілих або дуже молодих грибів, у яких нечітко виражені зовнішні ознаки.

§ Не збирайте грибів, що ростуть поблизу швидкісних трас чи на радіаційно забруднених територіях.

§ Не збирайте грибів під час посухи. У спекотну погоду змінюється обмін речовин в організмі гриба, він втрачає воду, накопичує токсини.

§ Не купуйте гриби на стихійних ринках чи у продавців на автошляхах. Купуйте гриби у місцях, де вони проходять відповідний контроль.

Як готувати гриби, щоб уникнути отруєння:

§ Не вживайте сирих грибів.

§ Уважно перевірте зібрані гриби перед тим, як починати готувати страву або робити заготівлі.

§ Відібрані гриби спочатку ретельно промийте та відваріть. Радимо кип’ятити гриби двічі (залити чистою водою після першого кипіння). Після другого кипіння, проваріть гриби іще 15-20 хвилин.

§ Готові страви з грибів зберігайте у холоді в емальованому посуді, не більше доби.

Увага!Не годуйте грибами дітей. Не можна вживати гриби вагітним та жінкам, які годують груддю.

Симптоми грибного отруєнняможуть з’являтися у різний час – від 30 хвилин до кількох діб — залежно від виду грибів, які ви вживали. Симптомами грибного отруєння можуть бути запаморочення, нудота, сильна спрага, судоми, посиніння губ, нігтів, похолодіння рук та ніг, галюцинації, розлад або втрата свідомості, порушення дихання та серцевої діяльності.

Увага!Якщо після споживання грибів ви спостерігаєте у себе або своїх близьких симптоми отруєння – негайно викликайте «швидку допомогу». Не викидайте залишки грибів – їхній аналіз допоможе лікарям швидше визначити вид отрути, яка потрапила в організм.

Лікар радить, консультує, інформує

Допомога при отруєннях.

Отруєння — це група захворювань, викликаних впливом на організм отрут різного походження. При отруєнні, особливо невідомою токсичною речовиною, необхідно негайно викликати лікаря. До прибуття лікаря необхідно припинити контакт потерпілого з отруйною речовиною та видалити її з організму. Оскільки отрути можуть потрапляти в організм трьома шляхами — через шлунком кишковий тракт, органи дихання та шкіру або слизисті оболонки, то цим визначається характер першої допомоги.

Якщо отрута (за винятком кислот чи лугів) потрапила у шлунково кишковий тракт, потерпілому негайно кілька разів промивають шлунок до появи чистих промивних вод. Для цього його примушують випити 1,5—2,0 л води ледь підфарбованої марганцевокислим калієм або води з питною содою (1 чайна ложка на 1 склянку нош і а потім викликають блювання подразненням кореня язика. Після цього дають суспензію активованого вугілля, яка має хороші адсопційні властивості. Кишечник очищається за допомогою сольового проносного — 20 г гіркої солі на 0,5 склянки води. Потім потерпілого зігрівають, дають йому багато чаю або кави, але не їжу.

У разі потрапляння отруйних газів або випарів у дихальні шляхи потерпілому необхідно забезпечити приплив свіжого повітря, вивільнити його від одягу, який утруднює дихання. При запамороченні чи непритомності дати понюхати нашатирний спирт, при зупинці дихання — проводити штучне дихання.

При потраплянні отруйних речовин на шкіру необхідно негайно вимити ділянку тіла водою з милом. Якщо ці речовини мають до того ж агресивну дію, необхідно діяти, як зазначено при хімічних опіках



Отруєння харчовими продуктами.

Причина — вживання неякісних несвіжих або заражених хвороботворними бактеріями продуктів. Заорювання, як правило, починається через 2—3 години після вживання неякісних продуктів, інколи — через 20—26 годин.
Ознаки: загальне нездужання, нудота, неодноразове блювання, біль у животі, головний біль, частий пронос, блідість, спрага, підвищення температури
до 38 - 40 °С, частий слабкий пульс, судоми. Блювання і пронос зневоднюють організм, сприяють втраті солей.

Допомога — діяти, як при потраплянні отрути у шлунково-кишковий тракт.

З метою запобігання харчовим отруєнням не слід допускати вживання недоброякісних та не зовсім свіжих продуктів. Особливо обережно слід вживати консерви і в разі появи підозри на їх низьку якість (здуття кришки, банки, поганий запах, незвичайний колір тощо) не вживати їх. З метою запобігання отруєнням фальшивими спиртними напоями не слід купувати напої сумнівного виробництва, особливо у неорганізованих продавців.

Отруєння ліками, алкогольними та наркотичними речовинами. Особливість першої допомоги полягає в тому, що потерпілого ні в якому разі не можна залишати самого, оскільки в нього можуть спостерігатися порушення роботи центральної нервової системи — гальмування або збудження її параліч дихання, непритомність, клінічна смерть.

Отруєння кислотами та лугами — найбільше поширені серед ненавмисних отруєнь хімічними речовинами, які потрапили в організм через стравохід, особливо в побуті, у дітей.

Ознаки. Різкі болі в ротовій порожнині, стравоході та в шлунку, опік (набряк) слизистих, блювання з домішкою крові, труднощі під час ковтання. Іноді характерний запах з рота. Потерпілі часто збуджені, можливий набряк гортані з розвитком асфіксії, непритомність.

Допомога. Негайно видалити слину та слиз з рота потерпілого, загорнувши чайну ложку в марлю, серветку чи хустинку, протерти ротову порожнину. Промивати шлунок водою не можна, оскільки це може викликати блювання і призвести до потрапляння отрути у дихальні шляхи. Можна лише дати потерпілому 2-3 склянки води, щоб розбавити кислоту чи луг і зменшити тим самим їх агресивну дію. Не можна також нейтралізувати кислоту, що потрапила у шлунок, лугом і навпаки, оскільки при цьому утворюється велика кількість вуглекислого газу, що призводить до розтягування шлунка, посилення болю та кровотечі. Якщо виникли ознаки задухи, проводять штучне дихання — краще способом «з рота в ніс», оскільки слизова оболонка рота потерпілого обпечена.

Отруєння оксидом вуглецю. Причини — вдихання чадного газу, генераторного газу, продуктів горіння, диму. В крові блокується зв'язок гемоглобіну з киснем і обмежуються умови для його перенесення кров'ю від легень до тканин.

Ознаки — при легкому отруєнні — шкіра яскраво-рожева, запаморочення, шум у вухах, загальна слабкість, нудота, блювання, слабкий пульс, короткочасна непритомність; при тяжкому отруєнні — нерухомість, судоми, погіршення зору, дихання, роботи серця, непритомність протягом годин і діб, клінічна смерть.

Оздоровчі мероприятия в нашому ДНЗ.

Среди оздоровительных мероприятий, проводимых в детском саду, закаливание занимает ведущее место.
Общие закаливающие мероприятия;
Правильный режим дня,
Рациональное питание,
Рациональная одежда,
Соответствующий воздушный и температурный режим в помещениях,
Дневной сон,
Регулярное проветривание помещений,
Ежедневные утренние и вечерние прогулки.
Специальные закаливающие процедуры:
Воздушные ванны,
Дыхательная гимнастика,
Игры с водой с целью закаливания,
Ходьба по массажным коврикам с целью закаливания и профилактики плоскостопия,
Оздоровительный бег,
Оздоровительная ходьба,
Гигиеническое полоскание рта и т.п.

Профілактика та лікування ГРВІ у дітей

З початком холодної пори року в Україні різко зростає кількість гострих респіраторно-вірусних інфекцій як серед дорослого, так і серед дитячого населення. Поради щодо лікування та профілактики ГРВІ у дітей дає головний дитячий інфекціоніст МОЗ України проф. Крамарєв Сергій Олександрович :

Основні принципи лікування дітей з ГРВІ:

- застосування етіотропних, противірусних препаратів, індукторів інтерферонів;

- температура приміщення, в якому перебуває хворий, повинна бути в межах 22-24 градуси за Цельсієм;

- при ГРВІ однаково небезпечним є як переохолодження хворого, так і перегрівання. Сильне закутування може викликати підвищення температури тіла;

- Необхідною умовою лікування ГРВІ є часте провітрювання приміщень, але за умови відсутності протягів;

- Харчування хворого повинне бути повноцінним та легко засвоюваним і складатися переважно з фруктів, овочів, каш, риби. М`ясні, смажені, жирні, гострі блюда можуть викликати підвищення температури тіла хворого;

- Дитина повинна багато пити: соки, морси, компоти, чай з лимоном, малиною, калиною, мінеральна столова вода без газу;

- Застосування рослинних адаптогенів ( ехінацея, елеутерокок тощо ) і полівітамінів за призначенням лікаря протягом усього періоду хвороби і ще протягом тижня після видужання;

- Лікування окремих симптомів ГРВІ:

1) зниження температури тіла, що вище 38-38,5 градусів Цельсія. Для цього доцільніше використати парацетамол або ібупрофен.

2) Ліквідація закладеності носа. Це може бути здійснено шляхом закапування у носові ходи теплого фізіологічного розчину, дитячих крапель для носа.

3) Використання відхаркувальних засобів і препаратів, що розріджують мокротиння, адаптованих для дітей.

Профілактика ГРВІ у дітей:

1.Вакцинація проти грипу.

2.Повноцінне харчування із включенням у раціон достатньої кількості овочів і фруктів, вітамінів.

3.Поступове загартування з використанням фізичних вправ і водних процедур.

4.Включення в раціон харчування, особливо в сезон підйому ГРВІ, природних фітонцидів – часнику і цибулі.

5.Постійне провітрювання приміщень та їх вологе прибирання. Регулювання вологості повітря в приміщеннях є одним з важливих способів профілактики ГРВІ. Встановлено, що максимальна інактивація вірусу парагрипу відбувається при вологості повітря 80%, грипу – при вологості повітря 50%, респіраторно-синцитіального вірусу – при вологості повітря від 30% до 80%.

6.Проведення перед осінньо-зимовим сезоном загальнозміцнюючих курсів рослинними адаптогенами ( ехінацея, елеутерокок тощо ) і полівітамінами.

Важливо! Всі медикаменти повинні вживатись лише за призначенням лікаря у відповідності з віком та станом дитини.
Адаптація дитини до дитячого садка

Як допомогти батькам підготувати свою дитину?

- Адаптаптація дитини процес індивідуальний, і кожен батько відчуває, як психологічно підготувати саме свою дитини до дитячого закладу. Основні моменти викладені в пам'ятці. Батьки повинні уважно з нею ознайомитися.

Пам'ятка для батьків майбутніх дитсадку

1. Розкажіть дитині, що таке дитячий сад, навіщо туди ходять діти, чому ви хочете, щоб малюк пішов в дитячий сад. Зводіть його туди, щоб він представляв, що це таке.

2. Коли ви йдете повз дитячой сад, з радістю нагадуйте дитині про те, як йому пощастило - восени він зможе сюди ходити. Розповідайте рідним і знайомим в присутності малюка, що пишаєтеся своєю дитиною, - адже його прийняли в дитячий сад.

3. Поговоріть з ним, як з дорослим. Поясніть, що він буде ходити в садок, де багато дітей, з якими можна грати, і багато нових і цікавих іграшок.

4. Розкажіть йому, що дорослі "тітки", з якими він там зустрінеться, будуть грати, співати й танцювати з ним, читати йому книжки, розповідати казки і завжди у всьому допоможуть.

5. Скажіть, що тепер вранці вся родина буде відправлятися на роботу: тато - у свій офіс, мама - у свій, старший брат або сестра - до школи, а він - у дитячий садок, а після роботи мама або тато прийдуть за ним і заберуть додому.

6. Ознайомтеся з майбутньою вихователькою, нянечкою. Обов'язково скажіть вихователю, а краще залиште йому письмову пам'ятку, де перерахуйте: нелюбимі страви, продукти і ліки, що викликають алергію; щеплення, від яких у дитини медичний відвід; номери телефонів для зв'язку з вами в екстрених випадках.

7. Детально розкажіть дитині про режим дитячого садка: що, як і в якій послідовності, він буде там робити. Чим докладніше буде ваша розповідь - тим спокійніше і впевненіше почуватиме себе ваш малюк, коли піде в дитячий сад. Коли дитина бачить, що очікувана подія відбувається так, як було йому заздалегідь "обіцяно", - він відчуває себе впевненіше.

8. Поступово, протягом літа, влаштовує режим дня дитини подібний до режиму дня у дитячому садку, особливо якщо це стосується раннього вставання - не пізніше восьмої години ранку. Після обіду ваш малюк повинен спати не менше однієї години або хоча б полежати з книгою або з іграшкою. Підготуватися до сну слід не пізніше 21 години.

9. Корисно навчити користуватися горщиком. Відучити його від їжі із пляшечки з соскою. Постарайтеся навчити малюка самостійно їсти ложкою і пити з чашки.

10. Поговоріть з дитиною про труднощі, які можуть виникнути у нього в дитячому садку. Обговоріть, до кого в цьому випадку він зможе звернутися по допомогу, і як він це зробить. Наприклад: "Якщо ти захочеш пити, підійди до вихователя і скажи:" Я хочу пити ", і вихователь дасть тобі води. Якщо захочеш в туалет, скажи про це вихователям".

11. Не створюйте у дитини ілюзій, що все буде виконано на його першу вимогу і так, як він хоче. Поясніть, що в групі буде багато дітей і іноді йому доведеться почекати своєї черги. Ви можете сказати малюкові: "Вихователь не зможе допомогти одягтися відразу всім дітям, тому тобі доведеться трохи почекати".

12. Навчіть дитину знайомитися з іншими дітьми, звертатися до них по імені, просити, а не забирати іграшки, у свою чергу, пропонувати іграшки іншим дітям.

13. Ознайомтеся з іншими батьками та їхніми дітьми. Називайте інших дітей у присутності вашого малюка по іменах. Запитуйте його думку про нових друзів.

14. Вводити дитини в нову ситуацію треба поступово. У перші дні побудьте з ним якийсь час в дитячому садку, не йдіть відразу. А, прощаючись, обов'язково скажіть, що повернетеся за ним. Як правило, багато дітей через кілька днів звикають до нових умов.

15. Коли ваш син або дочка вперше відправляться в сад, не забудьте дати йому з собою свою іграшку: звична тепла річ, що пахне будинком, буде діяти на малюка заспокійливо, це для нього частинка дому, частинка безпеки.

16. Не забудьте так розпланувати свій час, щоб повністю звільнити собі першу пару тижнів, щоб зі свого боку допомогти дитині плавно пройти адаптацію в садку.

17. На перших порах намагайтеся приділяти своїй дитині потрійну увагу вдома і на прогулянках, нагадуйте ввечері йому про садок, про хлопців, про виховательці. Найголовніше - не бійтеся сліз дитини, адже він поки не може реагувати інакше! Не дратуйте дитини своїми сльозами і нервозністю. Багато мам не можуть стримати емоцій при розлученні з дитиною вранці, коли дитина йде до групи. Якщо у мами не виходить бути витриманою, краще довірити татові відвести дитину в садок.

18. Постарайтеся бути терпимими в період адаптації дитини до дитячого садочку, не шкодуйте часу на емоційно-особистісне спілкування з дитиною, заохочуйте відвідування дитячого саду дитиною. Пам'ятайте, що дитячий сад - це перший крок у суспільство, імпульс до розвитку знань дитини про поведінку в суспільстві.

ПРОФІЛАКТИКА ІНФЕКЦІЙНИХ ЗАХВОРЮВАНЬ

Інфекційні захворювання виникають у наслідок проникнення в організм хвороботворних мікроорганізмів (бактерій, вірусів або найпростіших) та їх розмноження і негативного впливу на нього. Профілактика інфекційних захворювань проводить за трьома напрямками. · Перший – виявлення та ізоляція джерела інфекції, · Другий – виключення механізмів передачі інфекції, · Третій –підвищення стійкості організму дитини до інфекційних захворювань. Більшість батьків розуміє, що завдяки нескладній профілактиці хворіти дитина буде менше, а лікування (якщо вона таки захворіє) буде не таким тривалим і коштуватиме дешевше. Якщо вчасно робити щеплення та профілактичні огляди, то приводів для відвідування лікаря буде менше, а будь-які відхилення у розвитку дитини будуть виявленні вчасно. Крім того, якщо дитина звикне бачити лікаря під час планових медичних оглядів, медична допомога не буде асоціюватись лише з болем та почуттям страху.

ВІТРЯНА ВІСПА

Вітряна віспа – це вірусна хвороба, під час якої на шкірі та слизовій оболонці з'являються сверблячі пухирці. Вона легко передається повітряно-крапельним шляхом. Треба знати: Збудник хвороби – фільтруючий вірус – дуже летючий та рухливий, він може проникати крізь вікна, двері, щілини у стінах, з поверху на поверх, з приміщення у приміщення. Але він нестійкий за межами організму людини. Збудник вітряної віспи швидко гине, він не передається через третю особу та речі. Інкубаційний період (період від моменту зараження до перших проявів хвороби) від 11 до 21 доби. · Дитини, що перехворіла на вітряну віспу, набуває стійкого імунітету. · Хворий заразний для оточуючих приблизно протягом 7 днів: з дня, що передує появі пухирців, і до їх підсихання. Симптоми хвороби: · Незначне підвищення температури; · Слабкість, головний біль; · Висип: дрібні червоні сверблячі прищики, що перетворюються на пухирці, потім підсихають і утворюють струпи; · Висипка з'являється групами протягом декількох днів, тому одночасно можна побачити різні її елементи. Що перевіряти: · Кожного дня оглядайте висип, переконайте дитину, що не можна розчухувати пухирці, бо це може призвести до появи рубців, або викликати повторну інфекцію; · Діти у вічі до 7 років, які були у контакті з хворим на вітряну віспу, але не хворіли на неї, ізолюються на 21 добу з часу контакту. · В приміщенні, де знаходиться хвора дитина обов’язково тричі на день проводяться вологе прибирання на наскрізне провітрювання.

При появі перших ознак захворювання обов’язково звертайтеся до лікаря!!!

К І Р

Гостра вірусна хвороба, що супроводжується збільшенням температури, нежиттю, кашлем, появою червоного плямистого висипу.

Треба знати:

· Збудник хвороби – фільтруючий вірус – дуже летючий і майже не життєздатний поза людським організмом. · Джерелом вірусу є хвора людина, розповсюджується вірус повітряно-крапельним шляхом. · Хворі небезпечні в останні дні інкубаційного періоду та на початку захворювання. · Інкубаційний період 9-11 днів (іноді 14-17), у дітей, яким введено гамма-глобулін, - 21 день. · Хвороба може призводити до ускладнень. · Дітям, що не мають щеплення, призначають гамма-глобулін. Симптоми хвороби: · Проявляються за 10-17 днів після контакту; дитина заразна для оточуючих аж до 5-ї доби після появи висипу; · Початок кору схожий на сильну застуду (кашель, нежить, почервоніння очей, сльозоточивість, висока температура); · Нове підвищення температури відбувається на 4-й день; · З'являється висип: спочатку на обличчі та шиї, потім протягом 3-х днів – на всьому тілі; · З'являється підвищена чутливість до світла. Що перевіряти: - загальний стан дитини; - температуру тіла.

КРАСНУХА (ЧЕРВОНА ВИСИПКА)

Гостре інфекційне захворювання, яке супроводжується висипом. Треба знати: - Збудник хвороби – фільтруючий вірус. Краснуха нагадує кір, але переноситься легше. Симптоми застуди мінімальні. - Щеплення від краснухи забезпечує стійкий імунітет. - Передається хвороба тільки від хворого повітряно-крапельним шляхом. - Дитина заразна за 7 днів до появи висипу та 5 діб після його виникнення. - Інкубаційний період – 14-21 день. - Після перенесеної хвороби залишається стійкий імунітет на все життя. - Іноді хвороба ускладнюється енцефалітом або підвищеною кровоточивістю. Симптоми хвороби: · Перебіг краснухи може бути легким, тому симптоми важко виявити; · Невелика температура та нежить, за 1-2 доби – висип; · Збільшення задньошийних, потиличних та інших лімфатичних вузлів, що виникає за 1-3 доби до висипання та зникає за декілька діб після зникнення висипу; · Висип – маленькі, червоні, трішки випуклі плямки, звичайно з'являються спочатку на обличчі та протягом доби розповсюджуються по всьому тілу. Що перевіряти: - загальний стан дитини; - температура тіла.

КОКЛЮШ

Важка інфекція дихальних шляхів, що викликає сильний кашель. Треба знати: · Діти народжуються без імунітету до коклюшу, тому без щеплення вони можуть захворіти вже на першому році життя. · Без лікування коклюш може призвести до смерті, особливо у дуже маленьких дітей. · Хвора дитина заразна протягом усього періоду кашлю (5 тижнів). Симптоми хвороби: - спазматичний кашель, що переривається судомним вдихом; іноді закінчується блюванням; триває довго і збільшується; - появі кашлю передує збільшення температури до 37-38 градусів. Потрібно перевіряти чи було щеплення від коклюшу.

СКАРЛАТИНА

Варіант стрептококової інфекції, що викликає ангіну та висип на шкірі, а також симптоми інтоксикації. Може призвести до ускладнень з боку серця та нирок. Треба знати: - Збудник хвороби – стрептокок. Джерелом інфекції є хворий. Розповсюджується бактерія повітряно-крапельним шляхом, частіше за все проникає до організму через ніс та очі, іноді крізь уражену опіком та поранену шкіру. - Збудник хвороби може існувати і поза організмом людини, тому одяг хворого, його речі, книги та іграшки, якими він користувався, можуть бути джерелом розповсюдження інфекції. - Інкубаційний період від 1 до 7 діб, іноді до 12 діб. - Після перенесеної хвороби виникає імунітет, але іноді можливі повторні випадки захворювання на скарлатину, які пов'язані з послабленням захисних сил організму. - Ускладнення виникають рідко, але можуть бути небезпечними. Симптоми хвороби: · Часто хвороба починається з головного болю, блювання, болю в горлі, підвищення температури до 39 градусів; · Крапкоподібний червоний висип з'являється по всьому тілу в перші 1-2 доби хвороби; · Висип грубий на дотик, при натискуванні плями на деякий час стають білими; · Висип найбільш виражений в паху, під пахвами, на внутрішніх поверхнях рук та ніг. Потрібно стежити за загальним станом дитини та температурою тіла.

ЕПІДЕМІЧНИЙ ПАРОТИТ (СВИНКА)

Гостре вірусне захворювання, що характеризується загальною інтоксикацією, ураженням слинних залоз, а також нервової, травної та статевої систем. Треба знати: - Свинку можна попередити, зробивши дитині щеплення! - Збудник хвороби – фільтруючий вірус, що перебуває у слині хворого, передається повітряно-крапельним шляхом. Не стійкий поза організмом, збудник свинки не переноситься третьою особою і дуже рідко передається завдяки посуду, іграшкам, книжкам, хустинкам для носа. - Інкубаційний період – від 11 до 21 доби. Хворий заразний як в останні дні інкубаційного періоду, так і протягом всієї хвороби. - Після перенесеної хвороби виникає імунітет. Симптоми хвороби: · Збільшення слинних залоз; · Центр припухлості – мочка вуха одного або обох боків; · Сухість у роті і біль у вусі при відкриванні рота та жуванні; · Невелике підвищення температури; · Поганий апетит. Потрібно слідкувати за температурою тіла; контролювати чи не з'явився біль у яєчках (у хлопчиків), у животі, головний біль.

АНГІНА (ЗАПАЛЕННЯ МИГДАЛИКІВ - ГЛАНД)

Треба знати: - Гостре інфекційне захворювання верхніх дихальних шляхів. - Мигдалики – частина лімфатичної системи. Вони відіграють важливу роль у підтриманні здоров'я. - Видаляють мигдалики виключно за серйозними медичними показниками. Симптоми хвороби: · Біль у горлі, збільшення мигдаликів, наліт або біло-жовті крапки на них;

· Загальне нездужання, зниження апетиту, головний біль;

· Підвищення температури.

При появі вище зазначених симптомів Н Е Г А Й Н О звертайтеся до лікаря, тому що ангіна дуже схожа на дифтерію, яка є дуже складним та небезпечним захворюванням!!!!!!!!!!!!!!
Необхідні щеплення: навіщо потрібні і чому без них дітей не пустять у садки
Щеплення та їх необхідність в Україні завжди викликають масу обговорень в суспільстві. Хтось вважає, що дітей потрібно обов'язково щепити, інші ж стають затятимипротивниками вакцинаціїі вірять, що шеплення лише шкодять. Але останнім часом все ж більшість людей віддає перевагу тому, щоб робити щеплення самостійно і прищеплювати своїх дітей. Правда, є й винятки.

Якщо згадати, то ще у червні 2016 року одна громадянка звернулася до суду в Хмельницькій області з вимогою, щоб її нещепленій дитині не перешкоджали в отриманні дошкільної освіти. Простіше кажучи – дали спокійно ходити в дитячий садок. Історія тривала не один рік, і якщо на початку вимогу матері суд задовольнив, то трохи пізніше безпосередньо саме дошкільний навчальний заклад подав апеляцію, яку теж задовольнили.

/Files/images/31229054104889912649f71bf1838230.png
Кiлькiсть переглядiв: 803